настирливо

настирливо
Присл. до настирливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "настирливо" в других словарях:

  • настирливо — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • настирливо-шорсткий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • сікатися — (настирливо, вимогливо звертатися до кого н.), приставати, чіплятися, присікуватися, прискіпуватися …   Словник синонімів української мови

  • полізти — зу, зеш, док. 1) Почати повзти (про плазунів, членистоногих і т. ін.); поплазувати. || Почати пересуватися, спираючись на руки і ноги; порачкувати (про людину). 2) перен., розм. Почати йти (у 1 знач.) поволі. || Зійти, піднятися куди небудь… …   Український тлумачний словник

  • лізти — лі/зу, лі/зеш, недок. 1) Пересуватися по поверхні всім тілом (про плазунів); плазувати. || Пересуватися по якій небудь поверхні, майже притискуючись до неї (про дрібні живі істоти, які мають багато ніг). || на чому і без додатка. Пересуватися,… …   Український тлумачний словник

  • іти — I = йти 1) (роблячи кроки, пересуватися у просторі), простувати, прямувати, мандрувати, топати, тупцяти, тупати; крокувати, ступати (робити крок, ставити ногу); шпаци[і]рувати, маршувати (перев. широким, розміреним кроком); цибати (широкими… …   Словник синонімів української мови

  • баламут — а, ч. 1) Той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на якісь учинки; бунтівник. || Той, хто поводиться задерикувато, чия поведінка виходить за межі норми; бешкетник. 2) Той, хто залицяється до жінок, настирливо домагається взаємності в коханні;… …   Український тлумачний словник

  • баламутити — у/чу, у/тиш, недок., перех. 1) рідко. Робити неспокійним, каламутити (воду і т. ін.). 2) кого. Хвилювати кого небудь, сіяти неспокій серед когось. || Підбурювати на якісь учинки; бунтувати. || без додатка. Поводитися задерикувато, робити таке, що …   Український тлумачний словник

  • вести — веду/, веде/ш; мин. ч. вів, вела/, вело/; недок. 1) перех. Спрямовувати рух кого небудь, допомагати або примушувати йти. •• Вести/ зві/ра мисл. гнати собакою (гончаком) звіра по його слідах, безперервно подаючи голос. || Іти, рухатися попереду як …   Український тлумачний словник

  • вижилити — лю, лиш, док., перех. і без додатка, розм. Настирливо домагаючись, одержати щось у кого небудь …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»